Можна чинити опір вторгненню армій,
вторгненню ж ідей чинити опір неможливо.
В. Гюго
Освіта спрямована на втілення в життя
української національної ідеї…
виховує громадянина і патріота України,
прищеплює любов до української мови і культури,
повагу до народних традицій.
Національна доктрина
розвитку освіти України
Саме так визначено завдання сучасної системи освіти, тобто виховання справжнього громадянина й патріота рідної землі.
Сьогодні недостатньо розуміти процеси, що відбуваються в Україні, акцент робиться на необхідності формування громадянської позиції.
Активна громадянська позиція формується і проявляється у різних сферах діяльності особистості, завдяки різноманітним формам і методам навчально-виховної роботи. Так, на сьогодні існують і мають право на існування різні концепції, моделі, технології, системи громадянської освіти та виховання, що ставлять собі за мету виховання відповідального громадянина, який активно приймає участь у житті країни.
Задачі громадянської освіти висуваються життям і визнаються актуальними й державою, й суспільством. Ідеї освіти й виховання громадянина, що поважає закони, є активним і відповідальним, здатен ефективно застосовувати свої знання, уміння й навички на практиці, є на даний момент ключовими.
Розмаїття моделей , існуючих сьогодні, підтверджує розвиток і розповсюдження системи громадянської освіти в нашій країні. Виділяють п’ять моделей громадянської освіти. Вони зустрічаються як в чистому, так і в змішаному варіантах.
Предметно-тематична модель базується на вивченні предметів, зміст яких спеціально спрямовано на засвоєння основ наукових знань в галузі політології, прав людини, суспільствознавства, громадяноведення. Це такі навчальні предмети як «Людина та суспільство», «Політика та право» тощо.
Інституціональна модель – являє собою домінування в організації життя школи суспільного самоврядування (шкільне самоврядування, громадянсько активна школа, центр територіальної громади)
Проектна модель – розробка й реалізація різних проектів суспільно - політичної, патріотичної, екологічної спрямованості
Диссемінаційна модель – впровадження готових розробок, сценаріїв, творчих справ, що забезпечують результативність навчально-виховного процесу з проблем правової грамотності, розвитку соціальних ініціатив
Міжпредметна модель – сукупність педагогічних прийомів і методів, об’єднаних загальною ціннісною спрямованістю до викладання будь-якого предмету.
Громадянська освіта неможлива без громадянського виховання
Найбільш вдало реалізуються аспекти громадянської освіти та виховання через компетентнісний підхід. Серед ключових компетентностей особливе місце займає громадянська компетентність.
У педагогічному плані громадянська компетентність особистості складається із таких компонентів:
- пізнавального (наявність національної свідомості та світогляду громадянина України);
- емоційно-почуттєвого (наявність патріотичних почуттів);
- діяльнісного (участь у громадській діяльності та соціальній творчості), які перебувають у певних зв’язках й взаємодії
Мова та література – формування дослідницьких та комунікативних умінь і навичок;
– критичний аналіз прочитаного тексту й почутої інформації;
– навчання участі в дискусії;
– постановка й аналіз проблеми;
– відстоювання своєї точки зору, позиції, їх аргументації;
– навчання спілкуванню з представниками інших країн та культур.
Формуванню подібних навичок та вмінь сприяють актині та інтерактивні
методи й прийоми. Їх можна застосовувати на будь-яких уроках, виховних заходах, класних годинах.
вторник, 17 ноября 2009 г.
Мультимедіа на уроках української мови та літератури
Зважаючи на швидкоплинність
життя, ми не можемо дозволити
собі витратити час на завдання,
які не ведуть до нових результатів.
Л. Ландау
Перехід від індустріального до інформаційно - технологічного суспільства зумовлює необхідність перебудови всієї системи освіти, змінює освітні потреби щодо підготовки й розвитку сучасного спеціаліста, мобільність якого залежить від володіння інформацією та здатності до обміну нею, комунікативності, самостійного набуття необхідних для професійної діяльності знань, умінь, навичок.
Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, будь-яких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі.
Одним із способів розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.
Мультимедіа (лат. multum – багато й англ. media – засоби) – система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один їх перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.
Дійсно, мультимедіа – один із термінів, який може означати різні речі й бути призначеним для різних людей та користувачів. У зв’язку з цим важко визначити, де мультимедіа починається й де закінчується. Дуже яскраво з цього приводу висловився Джеф Бюргер, оглядач журналу «Новые Медиа»: «Определение мультимедиа напоминает мне старую притчу о трёх слепых мужчинах, впервые повстречавшихся со стоном. Один притрагивается к хвосту слона и говорит, что это похоже на канат. Другой, охватывая ногу животного, описывает его как дерево. Третий, держась за хобот, увереят, что это змея. Назеначение мультимедіа меняется в зависимости от того, где и для кого предполагается использовать это средство, в каких целях».
Під мультимедіа ми будемо розуміти комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати комп’ютер з текстом, зі звуком, графікою, анімацією та відео.
Урок з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.
Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.
За допомогою комп’ютерних технологій модна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відео матеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвітою учня.
Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови та літератури поступово стають звичними засобами навчання; використання яких роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.
Науково-педагогічна література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:
- Блок-тема
- Медіа-урок
- Самодиктант
- Тестові завдання
- Медіапроект
- Медіатвори
- Творчі презентації
- Віртуальні екскурсії
- Медіаекспресії
- Літературний портрет
- Динамічні таблиці
- Статичні таблиці
У розумінні цих жанрів й можливості використання мені допомогла стаття Ірини Радченко, вчителя-предметника, лауреата Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року - 2007» (м. Київ), що вміщена у журналі «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах», – 200. – № 10 – с. 8-17.
Саме тут наведена характеристика кожного із цих жанрів. Давайте їх розглянемо!
Статичні таблиці
Така таблиця – вічна. Більше того, на ній можна писати, підкреслювати, малювати – а вона знову чиста. Наприклад, під час закріплення теми «Односкладні прості речення»на таблиці учні спеціальним маркером ставлять розділові знаки, роблять позначки напроти відповідної характеристики речення , не витрачаючи часу на написання і його письмовий розбір.
Такий підхід до організації роботи значно економить час і підвищує ефективність навчального процесу, адже за урок можна розібрати не 2-3 речення, а 10-15.
Динамічні таблиці
Допомагають учням зрозуміти процес «народження» і функціонування правила: потрібні елементи з’являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для створення бажаного ефекту застосовується звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення учнів, що дає змогу швидко запам’ятати та якісно застосувати набуті знання.
Літературний портрет
Мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.
Віртуальні екскурсії
Відео розповідь про музеї та історичні місця України; до кожного відео сюжету розроблені відповідні завдання, які учні виконують під час уроку. Таким чином, віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.
Слайд-твір
Мультимедійний продукт, створений на відповідну тему самими учнями. Це свого роду диференційований, індивідуальний підхід до домашнього завдання. Ось такий вигляд має один із слайдів-творів:
Увага!
Проблема Перевага
Важко оцінити Учитель та учень «говорять однією мовою»
Медіа-проект
Кожен школяр-учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і складається з трьох етапів:
- відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної мультимедіа-технології;
- створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних мультимедіапрезентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному матеріалі;
- підготовка й представлення розгорнутої мультмедіапрезентації з проблеми із залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з урахуванням власної точки зору.
Тестові завдання
Надзвичайно вдало можна формувати на інтерактивній дошці. Як відомо, є спеціальні програми, проте це можна робити й без них, розташувавши кожне запитання та варіанти відповідей на нього на окремому слайді. Такі тестові завдання зручно використовувати під час тематичного оцінювання, аудіювання тощо.
Самодиктант
Давно відома форма перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текс ). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи на дошці відповідні записи. Отже, економиться час та необхідність записувати текст у зошити.
Увага!
Пропускаються букви і розділові знаки тільки на вивчені правила. Учень виконує лише той обсяг, який може (диференційований підхід). Бажано вмістити відповідну ілюстрацію до тексту.
Медіа-урок
Сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний.
Блок-тема
Комплексний матеріал за певною великою темою, розташований у послідовному порядку і поділений на мікротеми за допомогою функції «гіперпосилання».100 слів
Форма само диктанту. Така форма організації роботи у кілька разів більш ефективна, ніж традиційний словниковий диктант: обсяг матеріалу зростає, а час виконання роботи зменшується, і при цьому забезпечується якісний результат. «100 слів» можна скласти або до кожного правила окремо, або за всіма орфографічними правилами
Як бачимо, віртуальний навчальний простір – широкий і багатогранний. У своїй практиці я, звичайно, використовую ще не всі можливі мультимедійні жанри (усе ще попереду). Але теж маю певні напрацювання...
Мабуть, виникає питання: «Чому я обрала саме такий вид діяльності на уроках української мови та літератури?» Відповідь дуже легка.
По-перше, тема мого після курсового завдання «Мотивація навчальної діяльності на уроці та шляхи її реалізації». А як ще можна вмотивувати сучасних учнів до вивчення навчальних предметів, що викладаю.
До-друге, в наш час дуже важливо «розмовляти з учнями однією мовою».
По-третє, підвищується рівень самоконтролю з боку учня, координація навчального процесу вчителем, налагоджується якісний контроль за діяльністю школярів.
життя, ми не можемо дозволити
собі витратити час на завдання,
які не ведуть до нових результатів.
Л. Ландау
Перехід від індустріального до інформаційно - технологічного суспільства зумовлює необхідність перебудови всієї системи освіти, змінює освітні потреби щодо підготовки й розвитку сучасного спеціаліста, мобільність якого залежить від володіння інформацією та здатності до обміну нею, комунікативності, самостійного набуття необхідних для професійної діяльності знань, умінь, навичок.
Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, будь-яких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі.
Одним із способів розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.
Мультимедіа (лат. multum – багато й англ. media – засоби) – система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один їх перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.
Дійсно, мультимедіа – один із термінів, який може означати різні речі й бути призначеним для різних людей та користувачів. У зв’язку з цим важко визначити, де мультимедіа починається й де закінчується. Дуже яскраво з цього приводу висловився Джеф Бюргер, оглядач журналу «Новые Медиа»: «Определение мультимедиа напоминает мне старую притчу о трёх слепых мужчинах, впервые повстречавшихся со стоном. Один притрагивается к хвосту слона и говорит, что это похоже на канат. Другой, охватывая ногу животного, описывает его как дерево. Третий, держась за хобот, увереят, что это змея. Назеначение мультимедіа меняется в зависимости от того, где и для кого предполагается использовать это средство, в каких целях».
Під мультимедіа ми будемо розуміти комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати комп’ютер з текстом, зі звуком, графікою, анімацією та відео.
Урок з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.
Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.
За допомогою комп’ютерних технологій модна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відео матеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвітою учня.
Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови та літератури поступово стають звичними засобами навчання; використання яких роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.
Науково-педагогічна література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:
- Блок-тема
- Медіа-урок
- Самодиктант
- Тестові завдання
- Медіапроект
- Медіатвори
- Творчі презентації
- Віртуальні екскурсії
- Медіаекспресії
- Літературний портрет
- Динамічні таблиці
- Статичні таблиці
У розумінні цих жанрів й можливості використання мені допомогла стаття Ірини Радченко, вчителя-предметника, лауреата Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року - 2007» (м. Київ), що вміщена у журналі «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах», – 200. – № 10 – с. 8-17.
Саме тут наведена характеристика кожного із цих жанрів. Давайте їх розглянемо!
Статичні таблиці
Така таблиця – вічна. Більше того, на ній можна писати, підкреслювати, малювати – а вона знову чиста. Наприклад, під час закріплення теми «Односкладні прості речення»на таблиці учні спеціальним маркером ставлять розділові знаки, роблять позначки напроти відповідної характеристики речення , не витрачаючи часу на написання і його письмовий розбір.
Такий підхід до організації роботи значно економить час і підвищує ефективність навчального процесу, адже за урок можна розібрати не 2-3 речення, а 10-15.
Динамічні таблиці
Допомагають учням зрозуміти процес «народження» і функціонування правила: потрібні елементи з’являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для створення бажаного ефекту застосовується звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення учнів, що дає змогу швидко запам’ятати та якісно застосувати набуті знання.
Літературний портрет
Мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.
Віртуальні екскурсії
Відео розповідь про музеї та історичні місця України; до кожного відео сюжету розроблені відповідні завдання, які учні виконують під час уроку. Таким чином, віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.
Слайд-твір
Мультимедійний продукт, створений на відповідну тему самими учнями. Це свого роду диференційований, індивідуальний підхід до домашнього завдання. Ось такий вигляд має один із слайдів-творів:
Увага!
Проблема Перевага
Важко оцінити Учитель та учень «говорять однією мовою»
Медіа-проект
Кожен школяр-учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і складається з трьох етапів:
- відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної мультимедіа-технології;
- створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних мультимедіапрезентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному матеріалі;
- підготовка й представлення розгорнутої мультмедіапрезентації з проблеми із залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з урахуванням власної точки зору.
Тестові завдання
Надзвичайно вдало можна формувати на інтерактивній дошці. Як відомо, є спеціальні програми, проте це можна робити й без них, розташувавши кожне запитання та варіанти відповідей на нього на окремому слайді. Такі тестові завдання зручно використовувати під час тематичного оцінювання, аудіювання тощо.
Самодиктант
Давно відома форма перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текс ). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи на дошці відповідні записи. Отже, економиться час та необхідність записувати текст у зошити.
Увага!
Пропускаються букви і розділові знаки тільки на вивчені правила. Учень виконує лише той обсяг, який може (диференційований підхід). Бажано вмістити відповідну ілюстрацію до тексту.
Медіа-урок
Сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний.
Блок-тема
Комплексний матеріал за певною великою темою, розташований у послідовному порядку і поділений на мікротеми за допомогою функції «гіперпосилання».100 слів
Форма само диктанту. Така форма організації роботи у кілька разів більш ефективна, ніж традиційний словниковий диктант: обсяг матеріалу зростає, а час виконання роботи зменшується, і при цьому забезпечується якісний результат. «100 слів» можна скласти або до кожного правила окремо, або за всіма орфографічними правилами
Як бачимо, віртуальний навчальний простір – широкий і багатогранний. У своїй практиці я, звичайно, використовую ще не всі можливі мультимедійні жанри (усе ще попереду). Але теж маю певні напрацювання...
Мабуть, виникає питання: «Чому я обрала саме такий вид діяльності на уроках української мови та літератури?» Відповідь дуже легка.
По-перше, тема мого після курсового завдання «Мотивація навчальної діяльності на уроці та шляхи її реалізації». А як ще можна вмотивувати сучасних учнів до вивчення навчальних предметів, що викладаю.
До-друге, в наш час дуже важливо «розмовляти з учнями однією мовою».
По-третє, підвищується рівень самоконтролю з боку учня, координація навчального процесу вчителем, налагоджується якісний контроль за діяльністю школярів.
вторник, 10 ноября 2009 г.
Творчий доробок Колган Т.В.
Використання мультимедійних технологій на уроках української мови та літератури
Подписаться на:
Сообщения (Atom)
